Орієнтування
Материал из Клуб Слідопитів
Bilbo (Обсуждение | вклад) (→Азимут) |
Bilbo (Обсуждение | вклад) (→Азимут) |
||
| Строка 203: | Строка 203: | ||
| - | + | <br> | |
| + | <br> | ||
<br> | <br> | ||
<br> | <br> | ||
Версия 09:19, 9 ноября 2024
Поясніть, що таке топографічна карта, що на ній можна знайти, та три способи застосування цієї карти.
Топографічна карта – це зображення земної поверхні, зменшене в розмірі. Вона є універсальною географічною картою. На ній в подробицях зображується місцевість. Рельєф на таких картаз зображено за допомогою горизонталей. Ступінь деталізації залежить від масштабу карти.
На топографічній карті відображають(тобто, на ній можна знайти) населені пункти, промислові та сільськогосподарські об’єкти, водойми(у тому числі річки та озера), дороги, рельєф, рослинний покрив(ліси, луки, чагарники та болоа), а також кордони.
Проте в рамках даної спеціалізації нас цікавить карта для орієнтування та навігації і її можна використовувати для того щоб дізнатися:
- Де ми зараз знаходимося?
- Як дістатися туди, куди ми хочемо?
- Який рельєф місцевості? (наприклад, крутизна).
- Звідки і куди тече річка, а також ширину і глибину, чи є по річці переправи?
- Куди веде пішохідна стежка?
- Розташування кемпінгів і туристичних стоянок.
- Відстань між двома точками.
- Висоту вершини гори над рівнем моря.
- Широту і довготу будь-якої точки на карті(тобто координати точки).
- Який тип місцевості(ліси, луки, болота, степ, поля і т.ін.) у тому районі, що нас ціквить.
- Чи є на тому маршруті, де ми збираємося пройти, туристичне маркування.
- Наявність питної води(колодязі, джерела, струмки).
- Де знаходяться ліси, яку площу займають, які дерева ростуть у лісі.
Визначте щонайменше 20 знаків та символів, що використовуються у топографічних картах.
Зазвичай, умовні знаки що використовуються на Топографічних картах перераховані в легенді мапи(тобто умовні позначень, використані на карті, з текстовими поясненнями до них). Але на колишньому пострадянському просторі умовні знаки для мап були досить жорстко регламентовані
Також слід пам'ятати що
Картографічні умовні знаки – графічні символи для позначення на картах об’єктів місцевості та їх кількісних і якісних характеристик. Система умовних позначень складається з площинних (масштабних), позамасштабних і лінійних знаків відповідних кольорів та пояснювальних підписів до них.
Площинні знаки – умовні позначення, які відображають на карті значні за площею об’єкти місцевості у масштабі карти (населені пункти, ліси, сади, болота, чагарники тощо), розміри яких виражені у масштабі карти.
Позамасштабні знаки – умовні позначення, які відображають об’єкти, площі яких не подаються в масштабі карти (телебашти, радіовишки, церкви, пам’ятники, труби промислових підприємств, вітряки, окремі дерева тощо). Точне місцеположення на карті таких об’єктів визначається головними точками
Лінійні знаки – умовні позначення для зображення на картах лінійних об’єктів, довжина яких виражається в масштабі карти (дороги, канали, лінії електропередачі та зв’язку, лісосмуги тощо).
Пояснювальні підписи на карті надають додаткові відомості об’єктам місцевості, вказують їх кількісні та якісні характеристики у вигляді повних та скорочених підписів і цифрових позначень.
Більше про умовні знаки ви можете прочитати, наприклад ось тут
Перелічіть деталі компасу.
Зазвичай у туризмі зараз використовуються туристичні планшетні компаси або туристичні рідинні компаси. Іноді зустрічаються застарілі моделі, наприклад, артилерійський компас, або компас системи Адріанова
Основні деталі магнітного компасу:
- Корпус (коробка). Це основна частина компаса, яка захищає його механізм від зовнішніх пошкоджень. Він зазвичай виготовлений з пластика або металу. Всередині корпус може бути заповнений рідиною, яка знижує коливання магнітної стрілки, але це необов'язково.
- Магнітна стрілка. Головний елемент компаса, який завжди вказує на магнітний північний полюс. Вона зазвичай пофарбована в червоний (північний кінець) і білий або інший колір (південний кінець).
- Лімб (кругла шкала). Кругова шкала з поділками (градусами) для вимірювання азимуту. Позначена від 0° до 360°, де 0° (або 360°) відповідає півночі, 90° — сходу, 180° — півдню, 270° — заходу. Лімб може обертатися, що дозволяє вирівняти компас для точного вимірювання напрямків, але це необов'язково.
- Орієнтирна стрілка (вказівник, індекс). Непорушний елемент всередині капсули, який вказує на вибраний напрямок або азимут. Використовується для встановлення азимуту під час орієнтування на місцевості.
- Візир (дзеркало або мушка). Деякі компаси мають візир або мушку для більш точного визначення напрямку на віддалені об’єкти. Це особливо важливо для туристів та слідопитів.
- Ремінець. Деякі компаси мають додатковий ремінець для носіння на шиї або кріплення до спорядження.
- Збільшувальне скло. Деякі компаси мають збільшувальне скло для зручності
- Лінійка. Іноді компаси виготовляють з лінійкою, для легшої роботи з картами
Знати та вміти пояснювати такі терміни:
Альтитуда(висота)
Альтитуда (висота над рівнем моря) – висота точки, відносно рівня моря.
Закладання
Закладання – це відстань між суміжними ізолініями на топографічній карті.
На мапі для кращого розуміння рельєфу, а саме визначення крутизни схилу користуються шкалою закладнь. Шкала закладань – графік для визначення на карті (плані) даного масштабу крутизни схилу чи кута нахилу лінії на схилі за певним напрямком
Магнітна північ
Магнітна північ – це напрямок, який вказує компас, а саме Північний магнітний полюс. Північний магнітний полюс – це не те саме місце, що географічний Північний полюс. Північний магнітний полюс — це умовна точка на поверхні Землі, в якій магнітне поле Землі строго перпендикулярно її поверхні. Цей полюс постійно зміщається; його положення в 2005-му році було 82,07° пн.ш. 114,04° зх.д., а вже в 2014-му році його положення змінилось на 85,54° пн.ш. 149,00° зх.д.
Справжня північ
Справжня північ — напрямок на поверхні Землі до одного з полюсів земної осі, а саме до полюсу, що розташована ліворуч від спостерігача, який перебуває на екваторі обличчям до сходу сонця; або простіше кажучі справжня північ – це напрямок від будь-якої точки земної поверхні до географічного Північного полюса
Магнітне схилення
Магнітне схилення – це кутова різниця між магнітною північчю та справжньою північчю у будь-якому конкретному місці на поверхні Землі. Іншими словами, це те, наскільки далеко компас знаходиться від справжньої півночі, або поправка, яку потрібно застосувати до показань компаса.
Масштаб
Масштаб — це дробове число, яке показує, у скiльки разiв зменшено зображення мiсцевостi на картi, планi або глобусi порiвняно з її дiйсними розмiрами на Землi.
Тобто масштаб показує, скільки сантиметрів на місцевості міститься в одному сантиметрі на карті.
Масштаб поділяється на:
- числовий (1 : 1 000 000);
- іменований (в 1 см – 10 км);
- лінійний (у вигляді лінійки; є більш складна версія лінійного маштабу - поперечний маштаб).
Вимірювання
Вимірювання – процес визначення відстані на карті та переведення її в реальну відстань на місцевості. Щоб виконати це переведення, ви повинні знати масштаб карти.
 Вимірювання кривих відрізків за допомогою курвиметру |
 Вимірювання лінійкою |
 Вимірювання кривого відрізку ниткою |
 Вимірювання кривого відрізку за допомогою циркуля-шагоміра |
Азимут
Азимут – це кут, який вимірюється між напрямком на північ і напрямком на об'єкт за годинниковою стрілкою. Простими словами, це те, як потрібно повертатися від півночі, щоб потрапити в потрібну точку. Азимут визначається в градусах — від 0° до 360°.
Зворотній азимут
Зворотній азимут – це напрямок, протилежний основному азимуту. Простими словами, якщо азимут показує, куди рухатися, то зворотній азимут показує, як повернутися назад тим самим шляхом.
Як розрахувати зворотній азимут:
- Якщо азимут менший або дорівнює 180°, то до нього додають 180°.
- Якщо азимут більший за 180°, то від нього віднімають 180°.
Відстань
Відстань – це те, наскільки дві точки віддалені одна від одної.
Форма рельефу
Форма рельєфу – це зовнішній вигляд і характерні особливості поверхні землі. Простими словами, це те, як виглядає земля — гори, пагорби, долини, рівнини тощо. Розрізняють такі основні форми рельєфу: гора, котловина, хребет, западина, сідловина, рівнина.
- Гора (або пагорб) — це височина конусоподібної форми. Вона має характерну точку — вершину, бічні скати (або схили) і характерну лінію — лінію підошви. Стоячи на вершині гори рельєф в усі чотири сторони(тобто зправа-зліва-спереду-ззаду) від вас понижується
- Котловина(яма) — це поглиблення конусоподібної форми. Котловина має характерну точку — дно, бічні скати (або схили) і характерну лінію — лінію бровки. Стоячи на дні котловини рельєф в усі чотири сторони від вас підвищується
- Хребет — це витягнута височина, що поступово знижується в одному напрямку. Він має характерні лінії: одну лінію вододілу, утворену бічними схилами при їх злитті вгорі, і дві лінії підошви. Стоячи на лінії вододілу рельєф в одну сторону від вас понижується, а по трьом сторонам - підвищується.
- Лощина(яр, каньйон, вимоїна, балка) — це витягнуте і відкрите з одного кінця поглиблення, що поступово знижується. Лощина має характерні лінії: одну лінію водозливу (або лінію тальвега), утворену бічними скатами при їх злитті внизу, і дві лінії бровки. Стоячи на лінії вододілу рельєф в одну сторону від вас підвищується, а по трьом сторонам - понижується.
- Сідловина — це невелике зниження між двома сусідніми горами; як правило, сідловина є початком двох лощин, які знижуються в протилежних напрямках. Сідловина має одну характерну точку — точку сідловини або ж перевал, що розташовується в найнижчому місці сідловини. Стоячи на перевалі рельєф в дві сторони від вас підвищується, а по двом сторонам понижується.
- Рівнина - значні за площею ділянки поверхні суходолу для якої характерні: незначний ухил місцевості (до 5 °) та невелике коливання висот (до 200 м); яке якщо й сягає сотень метрів, то ці зміни мають місце на дуже великій площі. Що веде до того, що висоти сусідніх точок мало відрізняються одна від одної.
Також кажучи про форми рельєфу неможливо оминути теми як рельєф зображується на топографічних картах. Основним способом зображення рельєфу є система горизонталей. Горизонталь, ізогіпса — лінія на плані (карті), яка з'єднує точки земної поверхні з однаковою абсолютною висотою. Окрім того для позначення деяких форм рельєфу використовується система умовних знаків
 Основні форми рельєфу на топографічних картах |
 Сутність відображення рельєфу за допомогою горизонталей |
 Рельєф на топографічних картах |
 Форми рельєфу за формою |
 Зображення рельєфу за допомогою системи умовних знаків |
 Зображення рельєфу за допомогою системи умовних знаків |
Покажіть, як визначити азимут
Крок 1. Візьміть компас та тримайте його горизонтально. Крок 2. Поверніть компас так, щоб магнітна стрілка вказувала на північ. Крок 3. Наведіть візир на об’єкт, на який ви хочете визначити азимут, використовуючи цілик та мушку Крок 4. Подивіться на шкалу лімба. Число на шкалі, яке співпадає з візиром, і є азимутом.
p.s. при роботі з компасом переконайтеся, що біля компасу немає жодних металевих предметів Вимога 6. Визначення напрямку за заданим азимутом Крок 1. Візьміть компас та тримайте його горизонтально. Крок 2. Поверніть лімб так, щоб позначка з заданим азимутом співпала з візиром (або з напрямком руху компаса). Крок 3. Вирівняйте компас по півночі. Крок 4. Подивіться на візир. Він вкаже кут, за яким і треба рухатися. Крок 5. Рухайтеся у визначеному напрямку
p.s. при роботі з компасом переконайтеся, що біля компасу немає жодних металевих предметів
Покажіть, як за заданим азимутом визначати напрямок
ЯКЩО ВАМ НАДАЛИ АЗИМУТ ГРАДУСАМИ
ЯКЩО В ВАС Є МАПА З ЗАЗНАЧЕННИМИ ТОЧКАМИ(КП)
 З'єднати початкову і кінцеву точки краєм плати |
 Обертаємо колбу до тих пір, доки червоні лінії на дні колби будуть співпадати з лініями макнитного мередіану і риска "N" буде вказувати на верхній обріз мапи |
 Обертаємося навколо власної осі доти, доки червона стрілка компаса співпаде з рискою "N" |
 Рухаємося в напрямку, куди вказуює центральна направляюча стрілка на платі компасу |
Знати два методи поправки на схилення і коли потрібна корекція
Поправки на схилення потрібні саме при орієнтуванні мапи по компасу, оскільки на мапах використовується географічна північ, а при роботі з компасом магнітна. Тому при прокладанні доволі довгих маршрутів за допомогою мапии та компасу завжди необхідно робити поправку на схилення(за вийнятком методу 3).
Метод 1 (математичний)
Для того щоб виконати поправку на схилення спочатку розберемося з термінами на прикладі (див. малюнок).
Крок 1. Проведіть пряму від вашої позиції до місця, куди ви хочете дістатися, і продовжте цей відрізок аж до вертикальної лінії кілометрової сітки. Кут між кілометровою сіткою та лінією АБ називається дирекційний кут.
Крок 2. Виміряйте дирекційний кут, за допомогою транспортира.
Для подальших обчислень вам знадобляться такі величини: магнітне схилення (західне або східне відносно істинного меридіану [в цьому прикладі воно становить 6,23°]), зближення меридіанів (західне або східне, рідше його називають Гаусове зближення), та річна зміна магнітного схилення (відсутня на малюнку 5).
Крок 3. Оскільки магнітний полюс Землі постійно зміщується, інформація, вказана в карті, скажімо, 1978 року неактуальна на 2024 рік. Для того, щоб актуалізувати інформацію по магнітному схиленню треба взяти річну зміну магнітного схилення та виконати алгебраїчну корекцію або знайти точне значення магнітного схилення на сайті.
Метод 2 (за допомогою компасу)
Крок 1. Проведіть пряму від вашої позиції до місця, куди ви хочете дістатися, і продовжте цей відрізок аж до вертикальної лінії кілометрової сітки.
Крок 2. Дистанціюйте всі металеві предмети від себе під час роботи з компасом. Зорієнтуйте вашу карту на північ (див. Вимога 8). Поставте ваш компас на карту, і обертайте його до тих пір, поки магнітна стрілка на компасі не співпаде з північчю на карті. Виміряйте кут між кілометровою сіткою та вашою лінією за допомогою компасу.
Крок 3. Вирахуйте магнітне схилення (див. вище).
Крок 4. Покрутіть лімб на значення, яке ви вирахували у крокові вище, до тих пір, поки вказівна лінія не вказуватиме на це значення.
Крок 5. Підійміть компас, і поверніться разом з компасом так, щоб магнітна стрілка співпала з орієнтирною стрілкою. Рухайтесь за цим напрямком.
Метод 3 (найпростіший, але можна застосувати лише на компасах з корекцією магнітного схилення)
Крок 1. Придбайте компас з функцією корекції магнітного схилення.
Крок 2. Налаштуйте його, згідно з магнітним схиленням у вашому регіоні(зазвичай відео, як це зробити легко можна знайти у ютубі).
Крок 3. Відтепер дирекційний кут, та магнітний азимут у вас співпадатимуть.
Вміти орієнтуватися на місцевості та зорієнтувати карту по місцевості та за компасом.
Поясніть, що таке метод зворотного засічення та його використання.
Продемонструйте своє вміння користуватися картою та компасом, витримуючи заданий напрямок не менше 1.6 км по пересіченій місцевості та пройшовши не менше п'яти контрольних пунктів.
Досить непоганий спосіб виконати цю вимогу - прийняти участь у змаганні з орієнтування, що проводить клуб слідопитів у вашій конференції. Або прийняти участь у ролі помічника штурману у поході
Доволі непогана стаття по основам оірєнтування на місцевості є на цьому сайті
Подяка Ільченком В’ячеславу, яка допомогу з підготовкою відповідей по цій нагороді
А також Чумаку Антону за технічне оформленя і редагування
