Ізонитка UA

Материал из Клуб Слідопитів

Текущая версия на 08:41, 21 февраля 2026

	Ізонитка
	Категорія	Рівень складності:	Рік винекнення нагороди:	Нагорода запропонована:	Необхідна для отримання нагороди:
	Мистецтва, ремесла та хобі	І	1975 р.	Генеральною конференцією	Майстер мистецтв та ремесел

Що таке ізонитка?

Ізонитка або ниткографія — це техніка створення картин нитками на дереві(стрінг-арт) або картоні(вишивка на картоні). Роботу виконують, симетрично натягуючи нитку чи дріт між цвяхами на дошці або прошиваючи картон так, щоб утворювалися геометричні фігури.

Створити малюнок на картоні, коли точки рівновіддалені одна від одної: прямий кут, гострий кут, тупий кут

Необхідні матеріали: картон, будь-яка тверда поверхня, голка та нитки. За бажанням картон можна задекорувати тканиною. Вибір нитки залежить від розміру роботи: для невеликих малюнків (15×20 см) підійде тонка нитка, для більших — капронова, волосінь або дріт, а для масштабних панно варто обрати товсті та міцні нитки.

Варіант I

Керуючись схемами, за допомогою лінійки та олівця позначте на лицьовій стороні картону рівновіддалені точки

Прямий кут

Гострий кут

Тупий кут

Підготовка основи:

1. Проколіть позначені точки голкою, підклавши під картон м’яку поверхню. Отвори мають бути в усіх точках на кожній із ліній.

2. Якщо ви вирішили задекорувати тло тканиною, оберіть її колір та колір нитки саме зараз.

3. Покладіть картон лицьовою стороною на виворіт обраної тканини. Нанесіть трохи клею ПВА на краї зворотної сторони картону та розмажте його пальцем, рухаючись від середини до країв.

Процес вишивання:

1. Затягніть у голку нитку завдовжки приблизно 1 м. Шийте в одну нитку (не вдвоє).

2. Кінець нитки закріпіть скотчем на звороті.

3. Виведіть голку з вивороту на лицьову сторону в точці 1, як показано на малюнку.

4. Протягніть нитку в точку 2 (з лиця на виворіт), потім поверніться на лицьову сторону через точку 3 і так далі. Важливо: Нитка завжди має проходити вздовж основної лінії. Шийте суворо за зробленими заздалегідь отворами. Якщо нитка закінчилася, закріпіть її кінець і початок нового відрізка скотчем на звороті картону. У такий самий спосіб зафіксуйте нитку після завершення роботи.

Варіант II

Цей спосіб є найбільш практичним, особливо для вишивання кутів великих розмірів. Його головні переваги — значна економія нитки та охайний вигляд вивороту.

Порядок роботи:

1. Почніть із вершини кута. Виведіть голку з вивороту на лицьову сторону через точку 1.

2. Спрямуйте голку в точку 2 (на лицьову сторону), виведіть її з вивороту в точку 3 і знову поверніться на лицьову сторону.

3. Далі рухайтеся в точку 4 (нитка лягає поверх попереднього стібка), потім у точку 5 і так далі.

4. Продовжуйте за цією схемою до точки 17, після чого закріпіть нитку на звороті.

Особливість для парної кількості точок: Якщо кількість точок на обох сторонах кута (враховуючи вершину) є парною, завершіть роботу так: з останньої точки по вивороту пройдіть у точку 1, а по лицьовій стороні поверніться в останню точку.

Приклад на малюнку являє собою гострий кут, але цей метод підходить як гострого, так тупого кута. Важливим у цьому методі є уважність, щоб повторити малюнок.

Описати три методи підготовки дошки для ізонитки

Дерево для ізонитки можна підготувати кількома методами: лакуванням, фарбуванням або обтягуванням матеріалом.

Лакування дерева

Роботу починають із ретельного шліфування поверхні. Лак дозволяє підкреслити природну текстуру та зберегти колір деревини. Якщо ви плануєте використовувати морилку, наносьте лак лише після її повного висихання.

Фарбування дерева

Перед фарбуванням деревину необхідно якісно відшліфувати. Більшість фарб вимагають нанесення у два шари. Щоб поверхня була ідеально рівною і без слідів пензля, перший шар після висихання слід обробити дрібнозернистим наждачним папером. На завершення дошку протирають вологою ганчіркою, щоб видалити пил і надати основі легкого блиску.

Обтягування дерева тканиною

Для основи підійде будь-який цупкий матеріал: мішковина, льон, повсть або вельвет. Колір тканини та ниток варто підбирати з урахуванням інтер’єру та освітлення.

Процес підготовки:

1. Відшліфуйте дерево, щоб усунути нерівності — це забезпечить ідеальний натяг тканини.

2. Використовуйте клей (ПВА або спеціальний столярний клей, наприклад, Aracet).

3. Сильно натягніть матеріал на лицьовій стороні дошки, уникаючи складок.

4. Обріжте зайву тканину, щільно обгорніть краї та ретельно зафіксуйте їх на зворотному боці дошки.

Описати техніку роботи та матеріали

Цвяхи

Для ізонитки підходять будь-які цвяхи: з декоративною шляпкою, без неї або зовсім дрібні цвяшки. Залежно від ескізу, можна обрати сталеві, гартовані або мідні вироби — останні додадуть роботі особливого колориту. Обираючи цвяхи, зважайте на їхню помітність у готовій композиції. Розмір і товщина цвяхів мають відповідати параметрам нитки або дроту: що масивніша нитка, то міцнішими повинні бути опори.

Нитка або дріт

Оскільки на дошці нитку потрібно натягувати з великим зусиллям, вона має бути дуже міцною. Якщо ви використовуєте дріт, він має бути м’яким та пластичним. У такому разі використовуйте лише сталеві цвяхи, надійно забиваючи їх у дерево, щоб вони витримали натяг.

Дерев’яна дошка

Основа повинна бути рівною і достатньо товстою, щоб цвяхи трималися міцно і не хиталися.

1. Підготовка: Виріжте дошку за розміром вашого ескізу та ретельно відшліфуйте її наждачним папером (детальніше див. розділ № 3).

2. Розмітка: Закріпіть паперовий шаблон із малюнком на дошці за допомогою скотчу.

3. Монтаж цвяхів: Забивайте цвяхи суворо перпендикулярно до поверхні дерева. Глибина входу в дерево має бути не меншою за 5 мм, щоб під натягом цвяхи не зміщувалися. Слідкуйте, щоб висота всіх капелюшків була однаковою.

4. Завершення: Коли всі цвяхи забиті, обережно видаліть папір.

Порада: Не намагайтеся вирівнювати молотком криві цвяхи з гартованого заліза — вони можуть просто зламатися.

Техніка роботи з ниткою

Нитку рекомендовано натягувати безпосередньо з котушки, не розмотуючи заздалегідь — це допоможе уникнути заплутування.

• Закріплення: У стартовій точці зафіксуйте нитку міцним вузлом (найкраще підійде вибленковий вузол, або «штик»). Переконайтеся, що вузол надійний і не розв’яжеться під час роботи.
• Фініш: Після повного висихання клею (якщо ви підклеювали вузли) обережно відріжте зайвий край нитки.

Після того як клей ПВА добре висохне, зайвий шматок нитки відрізають.

Виконати на дошці чотири варіанти з наступних

Повне коло

Щоб створити повне коло, виконайте такі кроки:

1. Початок: Від стартового цвяха 1 протягніть нитку до протилежного цвяха 2.

2. Крок: Обігніть цвях 2 і поверніться до цвяха 3 (поруч із початковим).

3. Цикл: Продовжуйте рухатися за цією схемою, поки не дійдете до останнього цвяха 12.

4. Завершення: Щоб замкнути коло в точці 1, протягніть нитку від цвяха 12 до цвяха 2, а вже звідти — до початкової точки 1. У результаті навколо другого цвяха утвориться подвійна нитка. Надійно прив'яжіть кінець нитки до цвяха 1.

Порожнє коло

Згідно зі схемою, починаємо роботу від цвяха 1 і переходимо до цвяха 2. Вигляд вільної зони в центрі кола залежить від обраного «кроку» вишивання:

• Малий крок: Чим менше точок ви пропускаєте між двома з’єднаними цвяхами, тим більшим буде порожній простір у центрі (візерунок зміщується ближче до країв кола).
• Великий крок: Чим більша кількість пропущених точок (хорда стає довшою), тим меншим буде вільний простір у центрі.

На наведеному малюнку між двома з’єднаними цвяхами розташовані 3 проміжні точки. За такої схеми нитка проходить через кожен цвях двічі. Цифра в дужках позначає другий прохід нитки через цей номер. Робота завершується закріпленням нитки на останній точці 25(1), яка є водночас і початковою.

Зірка

Зірка — одна з найпростіших моделей. Після того як ви забили цвяхи згідно зі схемою, починайте роботу із зовнішнього контуру і лише після його завершення переходьте до заповнення внутрішньої частини, як показано на малюнку.

Край

Як видно на схемах нижче, криву для оформлення країв можна виконати двома способами: методом внутрішнього або зовнішнього вишивання. Внутрішнє вишивання зазвичай використовують для створення чітких країв із прямих ліній.

Зовнішнє вишивання кривої (покроковий алгоритм):

1. Етап 1: Почніть із цвяха 3. Проведіть нитку до зовнішнього боку цвяха 4, обійдіть цвях 5 і поверніться до цвяха 4, знову огинаючи його ззовні. Потім проведіть нитку через внутрішній бік цвяха 3, далі — через зовнішній бік цвяха 2 і через внутрішній бік цвяха 1. На завершення етапу пройдіть по зовнішньому боку цвяхів 2, 3, 4, 5 та обійдіть цвях 6.

2. Етап 2 (мал. «б»): Від цвяха 6 проведіть нитку через зовнішній бік цвяха 5, внутрішній бік цвяха 4, зовнішній бік третього та обійдіть цвях 2. Після цього пройдіть по зовнішніх боках цвяхів 3, 4, 5, 6 та обійдіть цвях 7.

3. Наступні етапи: Продовжуйте за цією логікою (циклічно зміщуючись на один цвях), доки весь край не буде повністю оформлений.

Внутрішній край

Зовнішній край

Зовнішня крива

Ця модель (див. малюнок праворуч) створюється на основі двох рядів цвяхів, що утворюють прямий кут.

Важливо: На відміну від техніки вишивання на картоні, у стрінг-арті цвях безпосередньо у вершину кута (місце перетину ліній) не забивається.

Порядок роботи:

1. Переконайтеся, що кожен ряд має однакову кількість цвяхів.

2. Почніть із цвяха А (верхня точка вертикального ряду) і протягніть нитку до цвяха B (перший від вершини цвях горизонтального ряду).

3. Поверніться до вертикального ряду в точку C (друга точка зверху).

4. Від неї ведіть нитку до цвяха D (другий від вершини у горизонтальному ряді).

5. Продовжуйте за цією схемою: кожна наступна точка вертикального ряду з’єднується з відповідною точкою горизонтального ряду, доки не дійдете до останнього цвяха.

Внутрішня крива

У випадку з внутрішньою кривою використовується техніка пустого кола, тобто виконується крива з внутрішнім розташуванням ниток.

Наповнювач

Використовуйте наповнювач там, де бажаєте створити тінь або де потрібно отримати смугу.

Крило

Розташовуємо цвяхи так, як це показано на малюнку. Починаємо роботу з цвяха A, проходимо навколо цвяха B і повертаємося до C, потім переходимо до D, далі до E і потім до F. Так продовжуємо, поки не закінчимо крило.

Створити власну роботу у техніці ізонитка на дошці

Це буде справжнім викликом, оскільки покаже, наскільки широко застосовуються методи, вивчені у вищезазначених вимогах, і як їх можна використати у власному витворі. Якщо досі були представлені базові моделі та пояснення до них, то далі буде наведено кілька складніших рішень цих моделей.

• Точки на прямій і одна точка: Створює форму віяла або трикутника. Техніка дозволяє створити форму трикутника за допомогою однієї лінії цвяхів та одного цвяха, який слугує основою для безлічі променів.

• Точки на двох і більше прямих: Моделі можна створювати за допомогою прямих ліній, які не пов’язані між собою. Якщо необхідно з’єднати точки, розташовані лише на двох прямих, потрібно мати однакову кількість цвяхів на кожній лінії, але дистанція між цвяхами не обов’язково має бути однаковою на кожній лінії. У цьому випадку одна лінія може бути довшою за іншу. Коли створюються нові моделі, найкраще спроектувати їх на папері. Малюються точки, де будуть розташовані цвяхи, та лінії, як проходитимуть нитки. Це дозволить побачити, який вигляд матиме завершена модель.

Можна використовувати лінії різної довжини, тоді як кількість точок має бути однаковою	Ефект вигину більший тоді, коли дві лінії паралельні, ніж тоді, коли вони утворюють кут	Використання ліній різної довжини, не пов’язаних між собою, призводить до різних ефектів	Модель можна створити з двох ліній, з’єднаних між собою
Модель створена з ліній, розташованих під кутом 125°	Якщо модель містить більше двох ліній, кількість точок на основній лінії може бути різною	Якщо модель містить більше двох ліній, кількість точок на основній лінії може бути різною	Щоб отримати унікальніші моделі, можна використовувати ефект повторення простіших моделей
Усі 4 лінії містять однакову кількість точок, а робота починається з протилежних кінців

'• Точки на прямій і кривій:'Полужирное начертание Створює складні асиметричні вигини

Простий вигин із прямої та кривої лінії

Крива лінія може бути використана для того, щоб створити дещо більше, ніж один кут усередині моделі

'• Точки на кількох кривих:'Полужирное начертание Можуть створювати ефект пелюсток або хвиль

Точки, розташовані на одній або кількох кривих, можуть бути початком звичайної моделі

Точки, розташовані на одній або кількох кривих, можуть бути початком звичайної моделі

Дві дуги нерівних кіл можуть бути використані для створення нової моделі

• Точки на колі: Для того щоб рівномірно розташувати точки на колі, необхідний транспортир. За допомогою циркуля малюється коло бажаного розміру.

Коло ділиться на 360°. Якщо необхідно отримати 36 точок, то кожна точка ставиться через 10°. Якщо необхідно отримати 24 точки, то кожна точка ставиться через 15°.

Зазвичай, що більше коло, то більше потрібно точок, щоб відстань між ними не була занадто великою. Якщо коло набагато більше або менше за транспортир, необхідно зафіксувати центр транспортира в центрі кола і позначити точки. Використовуючи лінійку, можна розмістити точки й на своєму колі, поєднавши центр кола (точку, залишену циркулем) із точкою, позначеною за допомогою транспортира.

Для того щоб отримати бажану модель, необхідно зробити кілька переходів між двома точками, які ви з’єднуєте. Що більше переходів між точками, то менше порожнього простору всередині кола. Необхідно переконатися, що щоразу ви проходите через однакову кількість точок.

Приклад кол

Ще один приклад кол

• Точки розташовані по колу і по лінії: Унікальний ефект можна отримати, коли зв'язка точок розташовані по колу і на лінії.

Коло і лінія мають однакову кількість точок

На лінії більше точок, чим на колі. а також дві крайні точки на лінії пов'язані через одну точку на колі

Але пам'ятайте що це має бути ваш власний ПРОЕКТ. А не окремі елементи ізонитки! Далі приведу пару робіт для натхнення :)

ПОДЯКА

Огромезна подяка Олені Мехошиній, яка переклала ці відповіді зі цієї сторінки і Антону Чумаку за технічне редагування