Поезія та написання пісень
Материал из Клуб Слідопитів
Bilbo (Обсуждение | вклад) (→ономатопея;) |
Bilbo (Обсуждение | вклад) (→персоніфікація;) |
||
| Строка 40: | Строка 40: | ||
===персоніфікація;=== | ===персоніфікація;=== | ||
| + | |||
| + | Персоніфікація – уособлення; надання неживим предметам чи явищам природи людських якостей. Це вид метафори, що сприяє поетичному олюдненню довколишнього світу. Наприклад: «море сміється», «плачуть голі дерева». | ||
| + | |||
===повторення;=== | ===повторення;=== | ||
===рима;=== | ===рима;=== | ||
Версия 14:37, 7 января 2023
Дайте визначення термінам в їхньому зв’язку з поезією. Наведіть приклади:
алітерація;
Алітерація – це один з найдавніших стилістичних прийомів посилення виразності художнього мовлення, особливо вірша, повторами приголосних звуків. «Мов водопаду pев, мов битви гук кpивавий, так наші молоти гpиміли pаз у pаз» (I. Франко). «Тінь там тоне, тінь там десь…» (П. Тичина).
алюзія;
Алюзія – натяк на загальновідомий історичний, літературний чи побутовий факт у розрахунку на обізнаність і кмітливість читача, який має витлумачити цей натяк. За матеріал при формулюванні аналогії чи натяку, що утворює алюзію, часто править загальновідомий історичний вислів або якась крилата фраза, наприклад: «Прокрустове ложе», «Рубікон перейдено» тощо.
читачі, авдиторія;
Авдиторія – людина чи група, на яку спрямована поезія. Наприклад, поезія для дітей дуже відрізнятиметься від поезії для дорослих.
гіпербола;
Гіпербола – стилістичний засіб навмисного перебільшення з метою посилення виразності. В основі гіперболи лежать художні перебільшення зображуваного об'єкта. Наприклад, «такий голодний, що з’їв би слона», «я казала тобі мільйон разів».
художній образ;
Художній образ – особлива форма естетичного освоєння світу, за якої зберігається його предметно-чуттєвий характер, його цілісність, життєвість, конкретність. Він зберігається в пам’яті й може бути відтворений уявою. Автор зображує словами картину, яку ви можете побачити й почути у своїй голові. Наприклад, «зелене поле рано-вранці, промені сонця, що пробиваються крізь травинки, шепіт ранкового вітру у віттях дерев».
рядок, фраза;
Фраза, рядок – частина куплету чи строфи. У поезії це зазвичай речення. Однак часто фраза не відповідає ознакам речення (наявність підмета, присудка, часова завершеність). Багато віршових фраз є незакінченими думками, які набувають сенсу разом з іншими рядками строфи.
метафора;
Метафора – перенесення ознак одного предмета чи явища на інший на основі їхньої схожості. Наприклад: «сонце сміється», «море хвилюється», «ходить осінь по траві».
настрій/тон;
Настрій/тон – задумані автором почуття, які має відчути авдиторія. Настрій часто пов’язаний з художнім образом, адже використовує слова, що занурюють авдиторію в атмосферу поезії. Щоб описати настрій поезії, можна використати слова на кшталт «радісний», «злий», «спокійний» або «тривожний».
ономатопея;
Ономатопея – словотворення через звуконаслідування; найчастіше ономатопоетичною є лексика, яка прямо пов'язана з істотами або предметами – джерелами звуку: наприклад, дієслова типу «квакати», «нявкати», «кукурікати» і похідні від них іменники.
персоніфікація;
Персоніфікація – уособлення; надання неживим предметам чи явищам природи людських якостей. Це вид метафори, що сприяє поетичному олюдненню довколишнього світу. Наприклад: «море сміється», «плачуть голі дерева».
