Ізонитка UA

Материал из Клуб Слідопитів

Версия 16:39, 20 февраля 2026

	Ізонитка
	Категорія	Рівень складності:	Рік винекнення нагороди:	Нагорода запропонована:	Необхідна для отримання нагороди:
	Мистецтва, ремесла та хобі	І	1975 р.	Генеральною конференцією	Майстер мистецтв та ремесел

Що таке ізонитка?

Ізонитка — це техніка створення картин нитками на дереві або картоні. Роботу виконують, симетрично натягуючи нитку чи дріт між цвяхами на дошці або прошиваючи картон так, щоб утворювалися геометричні фігури.

Створити малюнок на картоні, коли точки рівновіддалені одна від одної: прямий кут, гострий кут, тупий кут

Необхідні матеріали: картон, будь-яка тверда поверхня, голка та нитки. За бажанням картон можна задекорувати тканиною. Вибір нитки залежить від розміру роботи: для невеликих малюнків (15×20 см) підійде тонка нитка, для більших — капронова, волосінь або дріт, а для масштабних панно варто обрати товсті та міцні нитки.

Варіант I

Керуючись схемами, за допомогою лінійки та олівця позначте на лицьовій стороні картону рівновіддалені точки

Прямий кут

Гострий кут

Тупий кут

Підготовка основи:

1. Проколіть позначені точки голкою, підклавши під картон м’яку поверхню. Отвори мають бути в усіх точках на кожній із ліній.

2. Якщо ви вирішили задекорувати тло тканиною, оберіть її колір та колір нитки саме зараз.

3. Покладіть картон лицьовою стороною на виворіт обраної тканини. Нанесіть трохи клею ПВА на краї зворотної сторони картону та розмажте його пальцем, рухаючись від середини до країв.

Процес вишивання:

1. Затягніть у голку нитку завдовжки приблизно 1 м. Шийте в одну нитку (не вдвоє).

2. Кінець нитки закріпіть скотчем на звороті.

3. Виведіть голку з вивороту на лицьову сторону в точці 1, як показано на малюнку.

4. Протягніть нитку в точку 2 (з лиця на виворіт), потім поверніться на лицьову сторону через точку 3 і так далі. Важливо: Нитка завжди має проходити вздовж основної лінії. Шийте суворо за зробленими заздалегідь отворами. Якщо нитка закінчилася, закріпіть її кінець і початок нового відрізка скотчем на звороті картону. У такий самий спосіб зафіксуйте нитку після завершення роботи.

Варіант II

Цей спосіб є найбільш практичним, особливо для вишивання кутів великих розмірів. Його головні переваги — значна економія нитки та охайний вигляд вивороту.

Порядок роботи:

1. Почніть із вершини кута. Виведіть голку з вивороту на лицьову сторону через точку 1.

2. Спрямуйте голку в точку 2 (на лицьову сторону), виведіть її з вивороту в точку 3 і знову поверніться на лицьову сторону.

3. Далі рухайтеся в точку 4 (нитка лягає поверх попереднього стібка), потім у точку 5 і так далі.

4. Продовжуйте за цією схемою до точки 17, після чого закріпіть нитку на звороті.

Особливість для парної кількості точок: Якщо кількість точок на обох сторонах кута (враховуючи вершину) є парною, завершіть роботу так: з останньої точки по вивороту пройдіть у точку 1, а по лицьовій стороні поверніться в останню точку.

Приклад на малюнку являє собою гострий кут, але цей метод підходить як гострого, так тупого кута. Важливим у цьому методі є уважність, щоб повторити малюнок.

Хоча цей спосіб схожий на попередній метод геометричного вишивання, його гідністю є економія нитки і зворотний бік виглядає акуратніше – досить важлива властивість, особливо коли картон потрібно наклеїти на якусь поверхню.

Описати три методи підготовки дошки для ізонитки

Дерево для ізонитки можна підготувати кількома методами: лакуванням, фарбуванням або обтягуванням матеріалом.

Лакування дерева

Роботу починають із ретельного шліфування поверхні. Лак дозволяє підкреслити природну текстуру та зберегти колір деревини. Якщо ви плануєте використовувати морилку, наносьте лак лише після її повного висихання.

Фарбування дерева

Перед фарбуванням деревину необхідно якісно відшліфувати. Більшість фарб вимагають нанесення у два шари. Щоб поверхня була ідеально рівною і без слідів пензля, перший шар після висихання слід обробити дрібнозернистим наждачним папером. На завершення дошку протирають вологою ганчіркою, щоб видалити пил і надати основі легкого блиску.

Обтягування дерева тканиною

Для основи підійде будь-який цупкий матеріал: мішковина, льон, повсть або вельвет. Колір тканини та ниток варто підбирати з урахуванням інтер’єру та освітлення.

Процес підготовки:

1. Відшліфуйте дерево, щоб усунути нерівності — це забезпечить ідеальний натяг тканини.

2. Використовуйте клей (ПВА або спеціальний столярний клей, наприклад, Aracet).

3. Сильно натягніть матеріал на лицьовій стороні дошки, уникаючи складок.

4. Обріжте зайву тканину, щільно обгорніть краї та ретельно зафіксуйте їх на зворотному боці дошки.

Описати техніку роботи та матеріали

Цвяхи

Для ізонитки підходять будь-які цвяхи: з декоративною шляпкою, без неї або зовсім дрібні цвяшки. Залежно від ескізу, можна обрати сталеві, гартовані або мідні вироби — останні додадуть роботі особливого колориту. Обираючи цвяхи, зважайте на їхню помітність у готовій композиції. Розмір і товщина цвяхів мають відповідати параметрам нитки або дроту: що масивніша нитка, то міцнішими повинні бути опори.

Нитка або дріт

Оскільки на дошці нитку потрібно натягувати з великим зусиллям, вона має бути дуже міцною. Якщо ви використовуєте дріт, він має бути м’яким та пластичним. У такому разі використовуйте лише сталеві цвяхи, надійно забиваючи їх у дерево, щоб вони витримали натяг.

Дерев’яна дошка

Основа повинна бути рівною і достатньо товстою, щоб цвяхи трималися міцно і не хиталися.

1. Підготовка: Виріжте дошку за розміром вашого ескізу та ретельно відшліфуйте її наждачним папером (детальніше див. розділ № 3).

2. Розмітка: Закріпіть паперовий шаблон із малюнком на дошці за допомогою скотчу.

3. Монтаж цвяхів: Забивайте цвяхи суворо перпендикулярно до поверхні дерева. Глибина входу в дерево має бути не меншою за 5 мм, щоб під натягом цвяхи не зміщувалися. Слідкуйте, щоб висота всіх капелюшків була однаковою.

4. Завершення: Коли всі цвяхи забиті, обережно видаліть папір.

Порада: Не намагайтеся вирівнювати молотком криві цвяхи з гартованого заліза — вони можуть просто зламатися.

Техніка роботи з ниткою

Нитку рекомендовано натягувати безпосередньо з котушки, не розмотуючи заздалегідь — це допоможе уникнути заплутування.

• Закріплення: У стартовій точці зафіксуйте нитку міцним вузлом (найкраще підійде вибленковий вузол, або «штик»). Переконайтеся, що вузол надійний і не розв’яжеться під час роботи.
• Фініш: Після повного висихання клею (якщо ви підклеювали вузли) обережно відріжте зайвий край нитки.

Після того як клей ПВА добре висохне, зайвий шматок нитки відрізають.

Выполнить на доске четыре из предложенных варианта:

Полный круг

Для того, чтобы сделать полный круг, необходимо от отправной точки 1, перейти к гвоздю на противоположной стороне 2. Обойди гвоздь 2 и возвращайся к гвоздю 3 (находится рядом с отправным гвоздем). Продолжается таким образом, пока не дойдешь до последнего гвоздя (12). Теперь, чтобы попасть к гвоздю 1, т.е. к отправной точке, протягиваешь нитку от гвоздя 12 к гвоздю 2, и от него идешь прямо к гвоздю 1. Это означает, что в конце мы получаем двойную нитку вокруг гвоздя 2. Когда закончил, привяжи нитку к гвоздю 1, с которого все начиналось.

Пустой круг

Смотря на рисунок ниже, начинаем с гвоздя 1, переходим к гвоздю 2. Для того, чтобы пространство в центре круга получалось разным, соответственно увеличивай или уменьшай общее количество гвоздей. Чем меньше расстояние между гвоздями, тем больше будет пространство в центре и ближе до гвоздей, и наоборот, когда расстояние между двумя гвоздями, через которые проходит нитка, больше, тем меньше будет пустого пространства в центре. На рисунке, видно, что между двумя связанными гвоздями расположены 3 гвоздя. Нитка будет проходить по два раза через каждый гвоздь. Число в скобках, указывает на второй проход нитки через этот гвоздь. Завершается работа закреплением нитки на последнем гвозде с номером 25(1), с которого все и начиналось.

Звезда

Звезда является очень простой моделью. После того, как ты забил гвозди, как это показано на рисунке, работать начинаешь с внешней части и только потом приступаешь к внутренней части, так как это показано ниже.

Край

Как можно увидеть на рисунке ниже, кривая для краев может быть выполнена методом как внутреннего, так и внешнего вышивания. Использование метода внутреннего вышивания кривой может понадобится, когда необходимо сделать край из прямых линий.

Согласно указаниям из рисунков, создание кривой методом внешнего вышивания, начинается с гвоздя 3. Переходим к внешней стороне гвоздя 4, затем обходим гвоздь 5, возвращаемся к гвоздю 4 и обходим его опять с внешней стороны, а затем проходим через внутреннюю сторону гвоздя 3, далее идем через внешнюю сторону гвоздя 2 и соответственно, через внутреннюю сторону гвоздя номер 1. Затем проходим по внешней стороне гвоздей 2, 3, 4, 5 и проходим вокруг гвоздя номер 6. Рисунок «б» показывает нам второй этап. Начиная с гвоздя номер 6 (где мы остановились на первом рисунке), нитка проходим через внешнюю сторону гвоздя 5, внутреннюю сторону гвоздя 4, внешнюю третьего, и вокруг гвоздя 2, затем проходим через внешние стороны гвоздей 3, 4, 5 и 6 и проходим вокруг гвоздя номер 7, чтобы начать третий этап, пока край не будет полностью закончен.

Внутренний край

Внешний край

Внешняя кривая

Эта модель, как показано на рисунке справа, создается с помощью двух рядов гвоздей, расположенных в форме прямого угла. В отличие от геометрического вышивания, гвоздь в основании угла не вбивается. Каждый ряд должен иметь одинаковое количество гвоздей. Начинаем с гвоздя А, с верхней части вертикального ряда, пройдя вокруг гвоздя B, который является первым гвоздем горизонтального ряда. Возвращайся к гвоздю C, который является вторым с конца в вертикальном ряду, а затем переходим к гвоздю D. Продолжай таким образом, пока не дойдешь до последнего гвоздя на горизонтальном ряду.

Внутренняя кривая

В случае с внутренней кривой, используется техника пустого круга, т.е. выполняется кривая, с внутренним расположением нитей.

Наполнитель

Используйте наполнитель там, где желаете создать тень или где нужно получить полосу.

Крыло

Располагаем гвозди так, как это показано на рисунке. Начинаем работу с гвоздя A, проходим вокруг гвоздя B и возвращаемся к C, затем переходим к D, далее к E и затем к F. Так продолжаем, пока не закончим крыло.

Создать свою собственную модель изонити на доске

Это будет настоящим вызовом, т.к. откроет, насколько широко используются методы, изученные в вышеуказанных требованиях и как их можно использовать в своем творении. Если до сих пор были представлены базовые модели и объяснения к ним, далее будет представлено несколько более сложных решений этих моделей.

Точки на прямой линии и одна точка

Техника позволяет создать форму треугольника с помощью одной линии гвоздей и одного гвоздя, который служит основанием для множества лучей.

Точки, расположенные на двух и более прямых

Модели можно создавать с помощью прямых линий, которые не связаны между собой. Если необходимо связать точки расположенные только на двух прямых, необходимо иметь одинаковое число гвоздей на каждой линии, но дистанция между гвоздями не обязательно должна быть одинаковой на каждой линии. В этом случае, одна линия может быть длиннее, чем другая. Когда создаются новые модели, лучше всего спроектировать их на бумаге. Рисуются точки, где будут располагаться гвозди и линии, как будут проходит нити. Это позволит увидеть как будет выглядеть завершенная модель.

Можно использовать линии разной длины, тогда как количество точек должно быть одинаковым	Эффект изгиба больше тогда, когда две линии параллельны, чем тогда когда они образуют угол	Использование линий разной длины, без связи между собой, приводят к разным эффектам	Модель можно создать из двух линий связанных между собой
Модель создана из линий расположенных под углом 125 градусов	Если модель содержит более двух линий, количество точек на основной линии может быть разным	Если модель содержит более двух линий, количество точек на основной линии может быть разным	Чтобы получить более уникальные модели, можно использовать эффект повторения более простых моделей
Все 4 линии содержать одинаковое количество точек и начинается работа с противоположных концов

Точки, расположенные на прямой и на кривой линии

Простой изгиб из прямой и кривой линии

Кривая линия может быть использована для того, чтобы сделать нечто большее, чем один угол внутри модели

Точки, расположенные на одной или нескольких кривых

Точки, расположенные на одной или нескольких кривых, могут быть началом обычной модели

Точки, расположенные на одной или нескольких кривых, могут быть началом обычной модели

Две дуги неравных окружностей могут быть использованы, чтобы создать новую модель

Точки, расположенные на кругу

Круг делится на 3600. Если необходимо получить 36 точек, тогда каждая точка делается через 100. Если необходимо получить 24 точки, тогда каждая точка делается через 150.

Обычно, чем больше круг, тем больше необходимо точек, чтобы расстояние между ними не было слишком большим. Если круг намного больше или меньше, чем транспортир, тогда необходимо зафиксировать центр транспортира в центре круга и отметить точки. Используя линейку, можно разместить точки и на своем круге, расположив линейку в центре круга (точка, которая была создана циркулем) и точкой, сделанной с помощью транспортира.

Для того, чтобы получить желаемую модель, необходимо сделать несколько переходов между двумя точками, которые соединяешь. Чем больше переходов между точками, тем меньше пустого пространства внутри круга. Необходимо убедиться в том, что каждый раз проходишь через одинаковое количество точек.

Примеры кругов

Примеры кругов

ПОДЯКА

Сергію Лук'яненко за підкотовку відповідей на цю нагороду

Точки расположенные на окружности и линии

Уникальный эффект получается, когда используется связка точек расположенных на кругу и на линии.

Круг и линии имеют одинаковое число точек

На линии больше точек, чем на кругу, а также две крайние точки на линии связаны через одну точку на круге