Гітара
Материал из Клуб Слідопитів
| Гітара
| 
| ||||
|---|---|---|---|---|---|---|
| Категорія | Рівень складності: | Рік винекнення нагороди: | Нагорода запропонована: | Необхідна для отримання нагороди: | ||
| 2012 р. | Генеральною конференцією | |||||
Дослідіть історію гітари і те, як гітара потрапили у вашу країну.
Походження гітари
- Давні корені: Походить від щипкових інструментів із шийкою в Месопотамії (2 тис. до н. е.), найближчий предок — лютня/уд (Середньовіччя).
- Бароко (XVII ст.): В Іспанії виникає п'ятихорова (п'ятипарна) гітара.
- Класика (XVIII–XIX ст.): З'являються шість одинарних струн. Майстер Торрес стандартизує розміри, створюючи сучасну класичну гітару.
- Сучасність (XX ст.): У США розробляють гучніші гітари зі сталевими струнами. У 1930-1950-х роках виникає електрогітара із суцільним корпусом (Фендер, Лес Пол), яка стає символом рок-н-ролу та сучасної музики.
Найбільш ранні свідоцтва збереглися про струні інструменти що резонують з корпусом і шийкою, предки сучасної гітари, відносяться до III тисячоліття до н. е. Зображення кіннора (шумеро-вавилонський струнний інструмент, згадується в біблійних переказах) знайдені на глиняних барельєфах при археологічних розкопках в Месопотамії. У стародавньому Єгипті та Індії також були відомі схожі інструменти: Набла, нефер, цитра в Єгипті, вина і ситар в Індії.
У стародавній Греції та Римі був популярний інструмент кифара. Вона мала плоский важкий дерев'яний корпус, до якого кріпилися струни, з прямими або фігурними обрисами. В основному початок родоводу гітари відносять до античних часів, аргументуючи це тим, що слово «гітара» походить від назви кифара. Одним з попередників гітари є також іранська лютня — тар.
Вперше назва «гітара» з'явилося в європейській середньовічній літературі в XIII столітті. А батьківщиною сьогоднішньої сучасної класичної гітари, безсумнівно, є Іспанія, де і сталася еволюція цього інструменту. Все почалося зі струнно-щипкових інструментів «лютні» і «віуели», які дали величезний поштовх у народженні нового інструменту — гітара.
Історія потрапляння та поширення гітари на українських землях має кілька ключових етапів:
Догітарний Період: вплив Лютні (Середньовіччя – XVIII ст.)
До появи гітари її функцію значною мірою виконувала лютня — струнний щипковий інструмент, що має спільне коріння з гітарою. В Україні лютнярі були популярні ще з XV століття, зокрема в козацькому середовищі та в королівських капелах (наприклад, Лук'ян, Подолян). Ця традиція підготувала ґрунт для сприйняття пізніших струнних інструментів, що щипаються.
Перші Згадки та Розповсюдження (Кінець XVIII – Початок ХІХ ст.)
Саме гітара, у її європейському розумінні, починає проникати на українські землі у XVIII столітті. Спочатку поширювалася італійська п'ятиструнна гітара (остання третина XVIII ст.). А шестиструнна гітара (класичного типу), яка відома нам сьогодні, набула поширення наприкінці XVIII — на початку ХІХ століття. Дослідники згадують, що на Галичині (тоді в складі Австро-Угорської імперії) видатний композитор Михайло Вербицький (автор гімну України) написав «Поученіє Хітари» — один із перших гітарних посібників в Україні, що свідчить про активне домашнє музикування.
Культурний Розквіт та Популяризація (ХІХ ст.)
У ХІХ столітті гітара стає невіддільною частиною дворянського та міщанського побуту, особливо у домашньому музикуванні. Гітара активно використовується для акомпанементу романсів та обробок українських та російських народних пісень. Про популярність гітари свідчать зображення її на картинах, зокрема, у творчості Тараса Шевченка, що підтверджує її присутність у тогочасному культурному житті. На українських землях діяли відомі віртуози, як-от Марко Соколовський, які прославилися своїм виконавським мистецтвом по всій Європі.
Сучасний Етап (ХХ – ХХІ ст.)
Радянський Період: У СРСР, зокрема в УРСР, гітара стала найпопулярнішим інструментом серед молоді завдяки розвитку авторської пісні (барди), а пізніше — під впливом рок-музики (електрогітара) із Заходу. Сьогодні гітара є найбільш масовим і доступним інструментом в Україні, що використовується в усіх жанрах — від фолку та класики до року, металу й популярної музики.
Таким чином, гітара потрапила в Україну як елемент європейської музичної моди, спершу через Італію та Польщу/Російську імперію, і швидко прижилася завдяки своїй універсальності та здатності супроводжувати народну пісню.
Опишіть або покажіть різницю між мелодією, гармонією та ритмом.
Мелодія, гармонія та ритм — це основні елементи музики, які відрізняються своєю функцією:
- мелодія — це послідовність звуків, що створює головну музичну лінію (це як головна партія в пісні, яку співає вокаліст);
- гармонія — це одночасне поєднання звуків, яке створює співзвуччя та супровід (акорди, що граються на гітарі або фортепіано під час виконання мелодії);
- ритм — це структура часу, що визначає послідовність і тривалість нот і пауз (Швидкий ритм чи повільний, спокійний).
Мелодія, гармонія та ритм взаємодіють між собою, щоб створити цілісний музичний твір.
Вмійте розрізняти три різних типи гітар. Опишіть переваги та недоліки кожного типу.
- Тип 1. Класична гітара
Це більш традиційний та консервативний тип гітари. До особливостей класичних гітар можна віднести:
- невеликий корпус;
- широкий гриф;
- тільки нейлонові струни;
- переважно пальцева техніка гри;
- не голосне та м'яке звучання;
- гриф роблять з червоного дерева або кедру;
- мітки ладів розташовані не як в інших гітарах на грифі, а збоку;
- можна грати медіатором, адже в ньому не передбачена захисна пластина, тому можна подряпати інструмент;
- через широкий гриф відстань між струнами збільшена;
Переваги:
- через особливості, які пов'язані з конструкцією, типом струн та розміром, класична гітара полегшує процес навчання. Саме такий тип гітар радять купляти новачкам;
- також перевагою є те, що вони бюджетніші за наступника;
- нейлонові струни дозволяють не натирати сильні мазолі на подушках пальців руки, якою гітарист зажимає акорди, так як зусиль для цього треба менше ніж на гітарах з металевими струнами;
- широкий гриф, дає можливість вільно почуватися пальцям на ньому під час гри;
- легка вага;
Недоліки:
- звучання на нейлонових струнах не таке дзвінке та голосне, як на металевих;
- широкий гриф незручний для людей з маленьким розміром долоні;
- специфіка робить її менш придатною для виконання музики таких стилів, як блюз, джаз або фолк, порівняно з акустичною гітарою;
- догляд та правильне зберігання;
- Тип 2. Акустична гітара
На відмінну від традиційного попередника, акустична гітара має такі особливості:
- великий корпус;
- вузький гриф:
- металеві струни;
- яскраве, дзвінке та гучне звучання;
- на корпусі може бути виріз та захисний елемент на корпусі (краплинка, пікгард);
- в середині грифу влаштований анкер, він дозволяє регулювати висоту від струн до грифу;
- акустичні гітари бувають різних типів (дредноут, джамбо, концертна та ін.), які зазвичай відрізняються розміром і дизайном;
Переваги:
- акустична гітара, як і класична може бути підзвучена за допомогою п'єзодатчика та звукознімача, завдяки яким передаватиметься звук через колонку. Проте на акустичну гітару встановлюють також додатково електроніку і в такому випадку гітара вже стає електроакустичною.
- в акустичній гітарі вмонтований анкер, який дозволяє регулювати висоту від струн до грифу за допомогою анкерного болта та спеціального ключа;
- акустична гітара дає більш яскраво забарвлений та гучний звук;
- велика к-сть різновидів акустичних гітар за типом та дизайном;
- легка вага;
Недоліки:
- складніше навчатися новачкам;
- металеві струни вимагають більш сильного тиску пальців, що часто приводить до натирання мозолів та болючі відчуття під час навчання;
- потрібен догляд, правильне зберігання та періодичне налаштовування анкеру;
- при перепаді температур розстроюються струни;
- Тип 3. Електрогітара
Електрогітара - гітара, яка зазвичай в цільному корпусі і не має отвору, а також вужче ніж попередники. Вона має:
- цільний корпус
- вузький гриф
- більшу вагу
- звучання можливе лише завдяки підсиленню звуку (підсилювач, комбік і т.д.)
Переваги:
- використання в жанрах: рок, метал, джаз, блюз, фанк, поп;
- Велика кількість ефектів: дісторшн, овердрайв, реверб, ділей, хорус, тощо;
- нижча висота струн ніж на акустиці;
- контроль гучності на інструменті;
- чистий сигнал та мінімум зовнішніх шумів;
Недоліки:
- залежність від обладнання;
- дорога ціна та комплектуючих;
- для якісного звуку потрібна апаратура;
- потрібно слідкувати за проводкою;
- висока чутливість до налаштування;
