Папуги і какаду
Материал из Клуб Слідопитів
Назвіть 15 видів папуг та 5 видів какаду, що живуть в Австралії. Ви повинні вміти визначати ці види "наживо" або по зображенням
Папуги
 Хвилястий папужка (Melopsittacus undulatus) |
 Розела звичайна (Platycercus eximius) |
 Папужка співочий (Psephotus haematonotus) |
 Корела (Nymphicus hollandicus) |
 Різнокольоровий лорикет (Trichoglossus moluccanus) |
 Мускусний лорикет (Glossopsitta concinna) |
 Королівський папуга (Alisterus scapularis) |
 Папужка червонощокий (фікусовий) (Cyclopsitta diophthalma) |
 Папужка елегантний (золотавий) (Neophema elegans) |
 Кільчатий папуга (Barnardius zonarius) |
 Папуга Крамера (Psittacula krameri) |
.png) Папуга орлиноголовий (Psittrichas fulgidus) |
 Папуга зелено-червоний (/Молуккський еклектус) (Eclectus roratus) |
 Червонокрилий папуга (Aprosmictus erythropterus) |
0.png
0 |
Какаду
 Какатоїс-голіаф (Probosciger aterrimus) |
 Какаду червонолобий (Cacatua tenuirostris) |
 Какаду червоноголовий (Callocephalon fimbriatum) |
 Рожевий какаду (Eolophus roseicapilla) |
 Какаду жовточубий (Cacatua galerita) |
Назвіть два особливі види папуг, які будують свої гнізда в термітниках, та розкажіть, коли кожен з цих видів можна знайти
Плоскохвостий папуга золотоплечий (Psephotellus chrysopterygius)
Золотоплечий папуга — рідкісний птах південного півострова Кейп-Йорк, штат Квінсленд, Австралія. Його довжина становить 26 см, а вага 54-56 г.
Золотоплечий папуга живе у рідколіссі, де харчується переважно насінням трави. Важливою вимогою середовища існування є наявність наземних термітників, які птах використовує для гніздування. Це призвело до того, що іноді його цього папугу називають також "папугою, що живе в мурашнику". Птахи переважно шукають високі термітнику (до 2 м заввишки) і викопують у них глибоку нору, коли термітник розм’якшиться дощами. Довгий тунель(іноді до метра) виритий у термітнику закінчується камерою для гніздування. Розмір кладки становить 3-6 яєць, які висиджують 20 днів. Насип регулює температуру в камері, підтримуючи її настільки високою, що яйця можна залишити без нагляду, поки батьки годуються.
Золотоплечий папуга занесений до списку зникаючих (CITES I-додаток). Вид має обмежений ареал і страждає від різноманітних загроз, включаючи: полювання на них дикими котами, турбування туристами і випалювання лук, на яких росте насіння, яким ці папуги харчуються. Дика популяція налічує близько 3000 птахів, близько 1500 утримуються в неволі в Австралії.
Папуга-горобець гвіанський (Forpus passerinus)
Папуга-горобець гвіанський був офіційно описаний у 1758 році шведським натуралістом Карлом Ліннеєм у десятому виданні його "Системи природи"(Systema Naturae). Він поставив його разом з усіма іншими папугами в роду Psittacus і придумав біноміальну назву Psittacus passerinus. Лінней вказав місце розташування як «Америка», але Ганс фон Берлепш у 1908 році змінив це на Суринам. Зараз Папуга-горобець гвіанський є одним із дев’яти видів роду Forpus, який був введений у 1858 році німецьким зоологом Фрідріхом Буйе.
Папуги зустрічаються у Гаяні, Суринамі, Колумбії, Венесуелі, Болівії, Парагваї й на півночі Бразилії, до 1916 не мешкав у Тринидаді. Населяють мангрові ліси, різні чагарники, вторинні низькорослі ліси, узлісся й вирубки. Тяжіють до рік і морському узбережжю. Крім рослинних кормів у їхній раціон входять комахи і їх личинки, павуки, багатоніжки й молюски. Гніздяться в дуплах і порожнечах пнів, у нішах деформованих суків і стовбурів, а також у термітниках. У кладці від 3 до 6 яєць, які насиджує самка протягом 19 — 21 дня. Самець годує самку й багато часу проводить у гнізді, однак участі в насиждуванії не бере. Яйця відкладаються з інтервалом 1—2 дня, пташенята лупляться в різний час.
